Постійні економічні зміни та виклики докорінно змінили підходи до збереження капіталу. Сьогодні питання про те, у що інвестувати в Україні, турбує чи не кожного, хто хоче захистити свої заощадження від знецінення. 

Класичні стратегії диверсифікації вже не працюють на всі сто відсотків, тому розуміння того, у що можна інвестувати гроші, стає справжньою навичкою фінансового виживання.

Сучасне інвестування в Україні вимагає гнучкості: від купівлі держоблігацій до вкладень в інноваційні технологічні стартапи. Навіть базове інвестування нині потребує чіткого аналізу ринку та дисципліни. 

У матеріалі AIN розібрав актуальні напрямки інвестування. 

Фактори, що формують тренди в інвестуванні 2026 Макроекономічний контекст (інфляція, курс, ВВП)

Перед тим як переказувати гроші на брокерський рахунок, варто поглянути на цифри. У березні 2026 року інфляція в Україні прискорилася до 7,9% у річному вимірі. Головним каталізатором стало зростання цін на пальне (одразу на 23,4%) через глобальну турбулентність на ринку нафти. 

Українська економіка демонструє стійкість — ВВП зростає, попри війну. За оцінками ЄБРР, у 2026 прогнозується приблизно +2,5%, а у 2027 році — до 4%. НБУ на початку 2026 прогнозував приблизно 1,8%. 

Інфляція спадає з пікових 16% на початку 2025 року вона знизилася до приблизно 8% наприкінці 2025 і склала 7,4% у січні 2026. НБУ очікує, що у 2026 інфляція залишиться помірною (орієнтовно до 7–8%). 

Крім того, НБУ зберігає привабливість гривневих вкладень, поступово знижуючи облікову ставку, аби стримувати відтік коштів в іноземну валюту. Нагадаємо, що у квітні 2026-го НБУ залишив облікову ставку на рівні 15%. 

Будь-яке інвестування має враховувати те, що ваші інвестиції повинні приносити дохідність, вищу за рівень інфляції, інакше ви просто втрачаєте купівельну спроможність.

Геополітичні ризики та воєнна стабільність

Війна залишається головним ризиком для інвестицій. Її інтенсивність впливає на все: від виробництва до настроїв споживачів і бізнесу. 

Тому у будь-якому разі для інвестора важливо враховувати можливі коливання: наприклад, коливання енергетичного постачання чи перебої з логістикою можуть вплинути на прибутковість певних секторів.

Читайте також: Ціни на пальне в Україні почали знижуватися: дизель дешевшає найшвидше. Що на це впливає?

Регуляторні зміни (MiCA, закон про віртуальні активи) 

У 2024 році в ЄС набув чинності MiCA — нові правила для криптоактивів, що надали галузі більшу легітимність. 

У 2026 році MiCA вже діє, тож інституційні інвестори й банки отримали простір для роботи з криптовалютами та стейблкоїнами. 

Україна готує власний законопроєкт про віртуальні активи, що має уніфікувати правила з європейськими. Наразі ринок перебуває в умовах регуляторної невизначеності. 

У 2025 році Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт щодо легалізації криптовалютних активів.

За попередніми даними:

• ставка податку на прибуток від операцій із віртуальними активами становитиме 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5% військового збору;
• на перший рік дії закону передбачається пільгова ставка — 5% з прибутку, отриманого від конвертації криптовалют у фіатні гроші.

Голова НБУ Андрій Пишний

«Законопроєкт можна вважати першим кроком до легалізації віртуальних активів. Час настав… Ми маємо чітке розуміння своїх функцій і “червоних ліній”, за які вихід неможливий», — прокоментував Пишний.

Поки остаточно не визначено, який державний орган виконуватиме функції регулятора ринку: Національний банк України (НБУ) чи Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР).

Інвесторам слід стежити за ухваленням нових законів: це вплине на можливість торгівлі та емісії криптовалютних інструментів. Загалом розвиток регуляторики сприятиме довірі до цифрових активів, але також введе додаткові вимоги при їх використанні.

Глобальні тренди (ШІ та зелена енергетика)

2026 року світ інвестує рекордні кошти в передові технології. Згідно з дослідженнями консалтингової компанії Gartner, витрати на ШІ по всьому світу сягнуть $2,5 трлн, зростаючи на 44% рік до року.

При цьому більшість цих коштів іде на інфраструктуру — сервери, датацентри тощо. Це означає, що інвестиції в технологічні компанії, що будують «залізо для AI», можуть бути перспективними. 

Зелена енергетика також залишається в пріоритеті. ЄС та інші держави інвестують у відновлювані джерела, батареї та водень для досягнення кліматичних цілей. У контексті війни в Україні це означає зростання попиту на енергонезалежність (сонячні панелі, вітрові електростанції, трансформація сектора енергетики). 

Також у період війни актуальними стають інвестиції в оборонні компанії. Крім того, є державні військові облігації, які випускаються для фінансування армії та економіки під час воєнного стану. Це також безпечний інструмент інвестування, адже інвестор позичає гроші державі, отримує гарантований дохід.

Низький рівень ризику  Банківські депозити (гривня) 

Найпростіший спосіб уберегти гроші — покласти їх на банківський депозит. Ставки по валюті низькі, натомість гривневі депозити пропонують 10–15% річних. Це значно більше за поточний рівень інфляції, тож такий вклад гарантовано зберігає купівельну спроможність грошей. Наприклад, Нацбанк відзначає, що річні ставки по гривневих депозитах перевищують 10%. 

Єдина умова — вибирати надійний банк з державною гарантією вкладів і не тримати всі гроші на одному рахунку.

ОВДП (державні облігації внутрішньої позики)

Українські держоблігації — це теж низькоризиковий інструмент, бо держава гарантує погашення. Наразі ставки за гривневими ОВДП на рівні 13–17% річних, валютні бонди (в доларах чи євро) — нижчі (приблизно 3–6%) через більш стабільний долар. 

Тут вкладник може отримати вищий дохід, ніж за депозитом при порівняно низькому ризику неповернення. 

Корпоративні облігації

Це боргові папери українських компаній. Тут ризик трохи вищий — передусім ризик дефолту видавця, але і прибутковість може бути теж вища. 

Середня ставка за корпоративними облігаціями коливається в межах 18–24%. У 2025 році деякі корпорації (транспортні, торгові мережі, фінансові компанії) давали 15–18% прибутковості. Це значно вище за ОВДП, але інвестор повинен розуміти галузеві ризики. 

Вибираючи корпоративні облігації, варто дивитися на рейтинг компанії та умови викупу паперів. У середньому можна розраховувати на 15–20% річних, але з більш високим ризиком, ніж у держпаперів.

Середній рівень ризику Комерційна нерухомість

Інвестиції в офісні чи торгові приміщення можуть приносити доходи від оренди або виграш від перепродажу. 

Наприклад, деякі проєкти реконструкції невикористовуваних радянських будівель можуть давати дохідність після приведення об’єкта в робочий стан. 

Житлова нерухомість 

Традиційно житлова нерухомість вважається відносно безпечною. Ціноутворення на житло залежить від лінії фронту. У західних областях фіксуються рекорди: у Львові середня 1-кімнатна квартира коштує $72 000, в Ужгороді ціни зросли до $72 200. За даними ЛУН, у Києві вартість піднялася до $71 000, тоді як у прифронтовому Миколаєві житло можна придбати в діапазоні $20 500.

Не менш вигідним активом є земля. Інвестиції в землю сільськогосподарського призначення виявилися надзвичайно вдалими. За даними Держгеокадастру, з моменту відкриття ринку середня ціна гектара зросла на 96% і сягнула $1501 (приблизно 64 631 грн).

Купівля бізнесу/частки

Покупка готового бізнесу (магазину, кафе, виробництва) або участі в ньому — варіант середнього ризику. Індивідуальні інвестиції (прямих угод) вимагають уважного аналізу звітності компанії. 

Альтернатива — краудфандингові платформи для бізнесу (зазвичай позики видаються через онлайн-платформи, і інвестор отримує частину доходу). Головний ризик — невдача бізнесу, тому краще вкладати не більш ніж 5–10% портфеля і ретельно диверсифікувати по різних бізнесах.

Високий рівень ризику Фондовий ринок та ETF

Інвестування в акції та біржові фонди може дати найвищу довгострокову віддачу. 

Для українців є можливість купувати українські акції та ETF (наприклад, через Міжнародну фондову біржу), але ліквідність низька. 

Зручніше вкладатися в зарубіжні ETF (американські чи європейські), до яких отримують доступ через брокерські платформи. 

Для акцій варто дивитися на великі стабільні компанії (технології, FMCG, медичні тощо). Однак необхідно пам’ятати про валютний ризик — інвестиції йдуть здебільшого в доларах чи євро. Тому при високій волатильності гривні може бути розумно виводити частину прибутку в іноземну валюту або «хеджувати» курс через валютні ОВДП.

Практичні висновки для новачків Фінансова подушка та стартовий капітал

Перш ніж інвестувати, обов’язково створіть подушку безпеки — резерв у розмірі хоча б 3–6 місячних витрат (депозит чи готівка). Потім вирішуйте, скільки грошей ви готові відкласти на довгий період з розумінням, що вони можуть «заморожуватися» (особливо це стосується нерухомості чи довгострокових облігацій). 

Якщо ваш стартовий капітал — 10-50 тис. грн, найпростіший шлях — покласти частину на депозит, а решту – інвестувати через ETF або купити ОВДП. 

Наприклад, можна придбати гривневі ОВДП на 20 тис. грн з виплатою купонів, а гроші на депозит (приблизно 10–20%) залишити для операційної ліквідності. Важливо починати зі знайомих, перевірених інструментів, додаючи нові поступово.

Податкова звітність

Доходи від депозитів і більшості облігацій вже обкладаються податками (банк утримує 18% ПДФО + 5% військового збору), тому їх декларувати не треба. Але прибуток від продажу акцій, нерухомості чи пайових фондів потрібно вказувати в річній декларації.  

Ставка — 18% ПДФО + 5% військового, якщо ви отримали прибуток. Наприклад, якщо трейдили акціями через закордонного брокера, додайте цей дохід до декларації. Процес подання декларації можна спростити через електронний кабінет ДПС. Варто памʼятати, що про інвестиційний дохід потрібно звітувати вчасно, аби уникнути штрафів.

Крім того, почніть з малого — 10–50 тис. грн. Це стартовий капітал для багатьох українців. Ви можете, наприклад, купити один місячний випуск ОВДП від Мінфіну на таку суму, і щоквартально отримувати відсотки. Це краща альтернатива «мінімальній ставці по депозиту». 

Одночасно можна інвестувати меншу частину (5–10 тис. грн) у декілька ETF, що слідкують за світовими індексами. Якщо у вас залишаються вільні гривні — одразу переводьте їх у депозити на 1–3 місяці під відсотки, поки дивитеся на ринок. Так ви привчите себе інвестувати регулярно та безпечно.

FAQ для новачків-інвесторів Який перший крок для новачка? 

Насамперед — вивчити основи. Прочитайте, як працюють депозити, ОВДП, ETF та інші інструменти. Почніть з безпечних варіантів: покладіть частину грошей на гривневий депозит або в ОВДП. Навіть невеликий регулярний внесок допоможе відчути роботу ринку.

І найважливіше: поставте собі фінансову мету, щоб інвестування мало сенс.

Як декларувати прибуток? 

Коли ви отримуєте прибуток від інвестицій (крім депозитів/ОВДП, де податок утримується банком), ви маєте вказати це в річній декларації. Там зазначаються операції з акціями, нерухомістю чи іншими активами. Податок — 18% ПДФО + 5% військового збору — сплачується наприкінці того ж року, за який декларується прибуток. 

Якщо ви купували акції через українську біржу, брокер міг сам стягнути податок (перевірте угоду). У будь-якому разі, декларацію треба подати до 1 травня наступного року. З реєстрацією в електронному кабінеті ДПС це можна зробити онлайн.

Що робити при валютних коливаннях? 

Війна і світові події можуть призводити до падіння/зростання курсу гривні. Щоб убезпечити інвестиції, не кладіть усі гроші в одну валюту чи інструмент.

Наприклад, частину коштів тримайте у гривні (депозити, ОВДП), частину — у доларах чи євро (валютні ОВДП чи депозити). 

У період сильного знецінення гривні традиційно прибутковіше іноземні активи (акції, ETF, валютні депозити), а в час зміцнення гривні навпаки. Головне — мати стратегію. 

Читайте також: Японська Terra Drone інвестує в українського виробника дронів-перехоплювачів WinnyLab. Це вже друга угода з українцями