Астрономам із Національної сонячної обсерваторії США вдалося отримати найдокладніші в історії знімки поверхні Сонця. Це стало можливим завдяки найбільшому у світі сонячному телескопу «Іноуе», розташованому на вершині вулкана на острові Мауї на Гаваях. «Іноуе» робить кілька знімків на секунду, а його роздільна здатність утричі вища, ніж у сонячних телескопів попереднього покоління.

Найважливіше відкриття, яке дозволили зробити ці знімки – пояснення природи плазмових вихорів, зумовлених так званою нестійкістю Кельвіна-Гельмгольца. Астрофізики і раніше припускали їхнє існування, але побачити їх за наявної техніки не вдавалося. Діаметр вирв – від 500 до 2000 кілометрів, що в масштабах сонця є розміром мікроскопічним. Тепер отримані їхні точні зображення.

Розжарені вихори-пастки, що обертаються, накопичують і вивільняють енергію, змінюючи магнітне поле на поверхні Сонця. Це пояснює «космічну погоду», спалахи на сонці, виникнення протуберанців та виплески сонячної енергії. Відкриття може мати і практичне значення для людства: «сонячні бурі» можуть порушувати роботу супутників та земних енергомереж. Астрофізик Девід Боболтз із Національної сонячної обсерваторії сподівається, що вивчення плазмових вихорів допоможе краще зрозуміти і зрештою навчитися передбачати «космічну погоду».

Результати дослідження опубліковані минулого тижня у провідному науковому журналі Nature.