«Укрнафта» за 14 млн засипала в захисні габіони пісок по ціні вдвічі вище від ринку (додано)

21.01.2026   //  

(додано пояснення “Укрнафти” і “Наших грошей”)
АТ «Укpнaфта» 17 листопада замовила ТОВ «Енерготепло» влаштування інженерних споруд на об’єктах нафтогазової галузі за 14,37 млн грн. Про це повідомляється в «Прозорро».

До 30 червня згідно відомості обсягів робіт повинні замінити конструкції з габіонів на об’єктах нафтогазової галузі у Роменському районі Сумської області. Роботи включають в себе встановлення захисних конструкцій з габіонів та їх заземлення.

Самі модульні фортифікаційні розбірні габіони розмірами 4х1х2 м та 3х1х2 м надає замовник за власні кошти. А пісок оплачують постачальнику.

У підсумковій відомості ресурсів заплановано 7,48 млн грн на природний рядовий пісок по 1 105 грн/куб. м (тут і далі ціни та суми вказано з ПДВ без урахування доставки, яка в кошторисі оплачується окремо).

Листопадовий моніторинг ДП «НІРІ» Держвідновлення фіксував на Сумщині найвищу ціну піску на рівні 750 грн/куб. м, що на 32% дешевше.

Крім того, сама ж «Укpнaфта» для влаштування інженерних споруд на об’єктах нафтогазової галузі у Роменському районі Сумської області у тому ж таки листопаді замовляла іншій компанії «Хімія-Спецтехніка» пісок по 400 грн/куб. м, що майже втричі дешевше.

Нещодавно Відділ освіти Роменської міськради Сумської області для ремонту входу в укриття ліцею замовляв пісок по 540 грн/куб. м, що вдвічі дешевше. Управління ЖКГ Роменської міськради для ремонту внутрішньоквартальних проїздів замовляло пісок по 720 грн/куб. м, що на 35% дешевше. Управління капітального будівництва та дорожнього господарства Сумської міськради для укриття школи у Сумах замовляло пісок по 540 грн/куб. м, що вдвічі дешевше.

Отже, тільки на цій позиції потенційна переплата може складати біля 3,83 млн грн.

Дорожчі пропозиції подали «Прімум Актив», «Лігатранс» та «Електробудальянс».

Для участі в торгах замовник вимагав аналогічні договори, у межах яких учасники вже виконували роботи або надавали послуги з влаштування габіонів. Також потрібно було підтвердити наявність мінімального набору техніки: по одній одиниці екскаватора, крану та зварювального обладнання.

Окремо в тендерній документації зазначили, що через неналежне виконання гарантій «Укрнафта» не приймає банківські гарантії для забезпечення тендерної пропозиції та виконання договору від «Банку Альянс», «Полтава-Банку» та «РВС Банку».

Головою правління АТ «Укрнафта» є Богдан Кукура.

За даними аналітичної системи YouControl, компанія «Енерготепло» зареєстрована у смт Золочів на Харківщині. Її власником є Роман Мелешко з Сумської області. «Енерготепло» входить до корпоративної групи родини Шатохіних. Ключовою особою цієї групи є Анатолій Шатохін – акціонер із часткою 85% та голова наглядової ради АТ «Восток», а також колишній депутат Харківської обласної ради. Директором АТ «Восток» працює той самий Роман Мелешко.

Компанії групи працюють у сферах пасажирських перевезень, теплоенергетики, нерухомості, технічного обслуговування, ремонту автотранспортних засобів та інше. До активів групи входять АТ «Восток», ТОВ «Востокенергострой», ТОВ «Востокенерго», ТОВ «Шанс-маркет+» та ТОВ «Ліга-2К».

З 2016 року «Енерготепло» отримала державних замовлень на 761,87 млн грн, найбільше в ДП «Дороги Харківщини».

Після публікації цієї інформації прес-служба «Укрнафти» повідомила наступне:

Закупівля «Влаштування інженерних споруд на об’єктах нафтогазової галузі +++ ЦВНГ +++, Сумська обл., Роменський р-н, ( +++ А+++)» (UA-2025-09-23-011082-a) відбувалася шляхом відкритих торгів з очікуваною вартістю 20,7 млн грн без ПДВ, до участі подалися 4 учасники. Замовник за результатами аукціону оцінює загальну вартість пропозиції, при цьому замовником не оцінюються окремі складові пропозиції. За результатами цієї закупівлі договір був укладений з учасником, що подав найнижчу пропозицію 11,9 млн без ПДВ.

Щодо порівняння цін. Звертаємо увагу, що під наведене в публікації порівняння в деяких випадках не врахувало повну вартість матеріалу згідно кошторису, а саме не враховано вартість логістики та складських витрат по матеріалу. Задля справедливого порівняння, варто аналізувати підсумкову відомість ресурсів, де чітко виокремлена вартість матеріалу, вартість доставки та складські витрати.

Моніторинг ДП «НІРІ» Держвідновлення в ціну піску 750 грн/куб.м також не включено вартість логістики та складські витрати.

Також звертаємо увагу на недоліки підходу, застосованого журналістами в цьому випадку, а саме аналізу ефективності закупівлі, через вартість одного конкретного матеріалу з кошторису. Такий аналіз не забезпечує оцінку пропозиції в цілому, тому що деякі позиції в кошторисі можуть бути дорожчі, проте деякі інші можуть бути дешевші, що загалом може зробити пропозицію більш економічно вигідною. З точки зору замовника важливо аби за результатами оцінки, була обрана найнижча пропозиція, з тих що відповідають вимогам тендерної документації. Що і було забезпечено замовником в даному випадку.

Додаткові пояснення від редактора «Наших грошей» Юрія Ніколова.

З огляду на вищесказане «Укрнафтою» ми спеціально уточнюємо, що аналізували саме відпускну ціну піску, в яку не вхаодить вартість логістики і витрати. Вона в кошторисі «Укрнафти» вказана окремо поверх відпускної ціни. Тож ми робили абсолютно справедливе порівняння. На скріншотах з кошторисів в новині ціни вказані без ПДВ, тож ми його додавали окремо для публікації.

Також звертаємо увагу «Укрнафти» на недоліки підходу щодо «оцінки пропозиції в цілому». Якщо комусь захотілось занизити витрати на заробітну плату та прибуток підрядника, і тим самим уникнути «зайвого» оподаткування, і для цього захотілось завищити ціну будматеріалу, з якого можна «конвертувати» маржу – то це так само може розглядатись як нанесення збитків в крупних розмірах. Також радимо врахувати, що вартість піску в кошторисі як товару без урахування логістики перевищує 7 млн грн і становить половину від ціни всього тендеру. І очікувану вартість закупівлі з урахуванням дуже високої ціни піску формували саме в «Укрнафті». Тому навіть якщо учасників торгів в ході аукціону знижували ціну і обраний переможець надав «найбільш економічно вигідну» пропозицію – це не означає, що пропозиція не була б ще нижчою, якби замовник на старті визначив очікувану ціну не в розмірі 21 млн грн, а відразу 11 млн грн. Щоб учасники торгувались вниз вже не з настільки високомаржинальної позиції.

Ганна Кислякова, «Наші гроші»