Купив дачу біля Київського моря за 25 км від вибухів, а твій берег вирішив піти на дно через мікротріщини. Геологія під час війни: земля під ногами живе своїм насиченим підземним життям

Звична спроба оцінювати руйнування від вибухів за діаметром вирви виявилася наївною ілюзією. Поки зверху воронки нашвидкуруч засипають землею, на глибині тривають процеси, порівнянні з падінням метеоритів: породи спікаються при тисячі градусів, вібрації за десятки кілометрів спричиняють масштабні зсуви берегів, а вода знаходить нові підземні розломи. На прикладі Київського водосховища науковці доводять: війна докорінно змінює геологічний скелет країни, де простий екскаватор більше не здатен повернути ландшафт до життя.
Вибухи можуть спричиняти руйнацію ландшафтів за десятки кілометрів, а їхній вплив на геологічну будову подібний до ефекту метеоритного удару. Як це відбувається в Україні, хто за цим спостерігає та що з цим робити про це пише видання “Рубрика“, яке й рані ше писало про безпеку харчових продуктів з сільськогосподарських полів, які постраждали від вибухів. Тоді ми дійшли до висновків, що забруднення ґрунтів не є катастрофічною проблемою. Пошкоджені місця можна консервувати, вирви — вирівняти, продіагностувати ґрунт на характер забруднень та навіть очистити його.
Це рішення, що може забезпечити безпеку продуктів, які вирощують на постраждалих ґрунтах. Але воно не гарантує повернення землі до попереднього стану. Під видимим кратером можуть бути перемішані геологічні шари, порушені водоносні горизонти та мікротріщини, якими вода починає рухатися інакше. А за кілька кілометрів від місця удару вібрація може посилити зсуви, обвали й вимивання схилів.

Руйнація берегів на правому березі Київського водосховища частково може бути спричинена вібраціями, що виникають внаслідок вибухів. Фото: Вікторія Губарева

Руйнація берегів на правому березі Київського водосховища частково може бути спричинена вібраціями, що виникають внаслідок вибухів. Фото: Вікторія Губарева

Руйнація берегів на правому березі Київського водосховища частково може бути спричинена вібраціями, що виникають внаслідок вибухів. Фото: Вікторія Губарева

Руйнація берегів на правому березі Київського водосховища частково може бути спричинена вібраціями, що виникають внаслідок вибухів. Фото: Вікторія Губарева

Руйнація берегів на правому березі Київського водосховища частково може бути спричинена вібраціями, що виникають внаслідок вибухів. Фото: Вікторія Губарева
Вирва — лише видима частина пошкодженняПро ці менш очевидні наслідки війни розповіла Катерина Деревська, докторка геологічних наук і професорка Києво-Могилянської академії. Її команда досліджує ділянки Київщини, де вибухи змінили не лише верхній родючий шар, а й геологічне середовище під ним.
Коли йдеться про вплив війни на землю, увагу найчастіше зосереджують на вирвах, уламках, згорілій техніці та хімічному забрудненні. Однак ґрунт не існує окремо від геологічної основи. Його властивості залежать від материнської породи — глини, піску, інших відкладів, на яких він сформувався. Тому сильний вибух руйнує не лише поверхню.
За словами Деревської, вібрація створює мікротріщини в усьому геологічному профілі. Через них можуть змішуватися шари, змінюватися гідрогеологічний режим і рух підземних вод. Такі коливання виникають не лише в точці прямого влучання: науковиця згадує спеціальні датчики, які фіксують їх на відстані до 25 кілометрів і більше.
“Ми бачимо кратери, бачимо руйнування. Але часто забуваємо про такий фактор, як вібрації від вибухів“, — пояснює вона.
Якщо вибух порушив водотривкий шар, вода може знайти нові канали. Породи насичуються вологою, схил втрачає стійкість, починається вимивання, а згодом — обвали та зсуви. Просто засипати вирву недостатньо: видиму форму рельєфу відновлять, але процеси під землею триватимуть.
Земля, спечена в новий матеріалТак, на одній із досліджених ділянок Київської області команда вивчала вирву після падіння ракети. Аналіз показав повне перемішування трьох різновікових порід, які до вибуху мали різний склад і походження. Після удару вони перетворилися на одну суміш. Деревська порівнює ступінь такого перемішування з процесами, що відбуваються під час метеоритного удару.

Новопетрівський геологічний розріз на березі Київського водосховища — геологічна пам’ятка, яка руйнується внаслідок війни. Фото: Вікторія Губарева

Новопетрівський геологічний розріз на березі Київського водосховища — геологічна пам’ятка, яка руйнується внаслідок війни. Фото: Вікторія Губарева

Новопетрівський геологічний розріз на березі Київського водосховища — геологічна пам’ятка, яка руйнується внаслідок війни. Фото: Вікторія Губарева

Новопетрівський геологічний розріз на березі Київського водосховища — геологічна пам’ятка, яка руйнується внаслідок війни. Фото: Вікторія Губарева

Новопетрівський геологічний розріз на березі Київського водосховища — геологічна пам’ятка, яка руйнується внаслідок війни. Фото: Вікторія Губарева
Так, у місці входження ракети в землю температура може сягати приблизно 1000 градусів. Часточки ґрунту не розплавляються повністю, натомість — перемішуються, спікаються й утворюють нові гранули. На місці звичного ґрунтово-геологічного профілю виникає матеріал з іншими фізичними властивостями. Що це означає для родючості, водопроникності, мікроорганізмів і подальшого заростання, наразі невідомо — це мають із часом дослідити ґрунтознавці.
Як вибухи можуть прискорювати руйнацію ландшафту?Найвиразнішим прикладом суттєвого впливу вибухів стала геологічна пам’ятка природи Новопетрівський геологічний розріз на березі Київського водосховища, що між Новими та Старими Петрівцями. Це навчальна й наукова локація з відкладами палеогену та неогену, яку дослідники регулярно відвідували зі студентами.


Новопетрівський геологічний розріз на березі Київського водосховища в липні 2026 року (перше фото) та у 2021 році (друге фото). На фото видно, що “вертикальна стінка” повністю зруйнована. Нині стан об’єкту оцінюється науковцями як незадовільний. Фото: Вікторія Губарева
За словами Деревської, на фотографіях 2015, 2017 і 2021 років форма схилів змінювалася порівняно мало. Коли команда знову отримала доступ до об’єкта у 2024 році, науковці побачили зсуви, обвали та інтенсивне вимивання. Станом на квітень 2026 року на місці попередньої форми схилу утворився “амфітеатр”, були помітні нові канали стоку, повалені дерева та порушені шари синіх глин, які мали виконувати роль водоупору.
Дослідниця пов’язує ці зміни не з одним чинником, а з поєднанням природних і техногенних процесів. На формування берегової лінії впливають коливання рівня водосховища, контрольовані скиди води, шторми, сухі безсніжні зими та відсутність льоду. До цього додалися вібрації від потужних вибухів і атак поблизу Вишгорода та Київської ГЕС.

Рівень води у водосховищі у зв’язку з енергетичною кризою, спричиненою війною, постійно змінюється. На фото видно, що ще зовсім недавно рівень води був значно вищим, це помітно по ще вологій смузі піску. Фото: Вікторія Губарева
Досконально точно встановити, яку частку руйнування спричинили саме вибухи, а яку — погода, коливання води або попередня ерозія не можна, проте спостереження команди вказують, що після 2022 року швидкість змін суттєво зросла, а сила окремих ударів може мати більше значення, ніж їхня кількість.
Спочатку діагностика, а вже потім відновленняПерш ніж думати про відновлення, потрібно визначити тип і глибину пошкодження. Команда Деревської розрізняє:
На одній ділянці може домінувати перемішування ґрунту з материнською породою, на іншій — порушення водоносного горизонту, а на схилі — тріщиноутворення та насичення водою.

Берег Київського водосховища страждає не лише там, де є Новопетрівська геологічна пам’ятка — подібна картина трапляється і в інших місцях. Фото: Вікторія Губарева

Берег Київського водосховища страждає не лише там, де є Новопетрівська геологічна пам’ятка — подібна картина трапляється і в інших місцях. Фото: Вікторія Губарева

Берег Київського водосховища страждає не лише там, де є Новопетрівська геологічна пам’ятка — подібна картина трапляється і в інших місцях. Фото: Вікторія Губарева

Берег Київського водосховища страждає не лише там, де є Новопетрівська геологічна пам’ятка — подібна картина трапляється і в інших місцях. Фото: Вікторія Губарева

Берег Київського водосховища страждає не лише там, де є Новопетрівська геологічна пам’ятка — подібна картина трапляється і в інших місцях. Фото: Вікторія Губарева

Берег Київського водосховища страждає не лише там, де є Новопетрівська геологічна пам’ятка — подібна картина трапляється і в інших місцях. Фото: Вікторія Губарева

Берег Київського водосховища страждає не лише там, де є Новопетрівська геологічна пам’ятка — подібна картина трапляється і в інших місцях. Фото: Вікторія Губарева
Однакове рішення для цих ситуацій буде хибним. Засипання кратера не замінить того, що відбувається глибше. Висадження дерев може допомогти на стабільній ділянці, але на вже обводненому схилі коріння не обов’язково зупинить зсув. Якщо ж залишити територію для природного відновлення, все одно потрібен моніторинг, який покаже, чи справді стан поліпшується.
Тому для кожного об’єкта потрібен окремий протокол. Під час польових досліджень науковці розробили методику опробування, але її схема змінюється залежно від локації. На план впливають розмір об’єкта, глибина вирви, характер порід, геоморфологічна зона та ймовірний тип пошкодження. Тому, до прикладу, можуть відрізнятися кількість точок, частота відбору й глибина проб.

Руйнація берегів призводить до обвалу дерев. У деяких місцях дачні ділянки розташовані доволі близько до берегів, що обвалюються, що з часом може створити ризик і для власників дач та приватних будинків. Фото: Вікторія Губарева

Руйнація берегів призводить до обвалу дерев. У деяких місцях дачні ділянки розташовані доволі близько до берегів, що обвалюються, що з часом може створити ризик і для власників дач та приватних будинків. Фото: Вікторія Губарева

Руйнація берегів призводить до обвалу дерев. У деяких місцях дачні ділянки розташовані доволі близько до берегів, що обвалюються, що з часом може створити ризик і для власників дач та приватних будинків. Фото: Вікторія Губарева

Руйнація берегів призводить до обвалу дерев. У деяких місцях дачні ділянки розташовані доволі близько до берегів, що обвалюються, що з часом може створити ризик і для власників дач та приватних будинків. Фото: Вікторія Губарева

Руйнація берегів призводить до обвалу дерев. У деяких місцях дачні ділянки розташовані доволі близько до берегів, що обвалюються, що з часом може створити ризик і для власників дач та приватних будинків. Фото: Вікторія Губарева

Руйнація берегів призводить до обвалу дерев. У деяких місцях дачні ділянки розташовані доволі близько до берегів, що обвалюються, що з часом може створити ризик і для власників дач та приватних будинків. Фото: Вікторія Губарева

Руйнація берегів призводить до обвалу дерев. У деяких місцях дачні ділянки розташовані доволі близько до берегів, що обвалюються, що з часом може створити ризик і для власників дач та приватних будинків. Фото: Вікторія Губарева
Навіть два зовні схожі кратери від вибухів можуть нести різні наслідки, якщо один утворився в піщаних відкладах, а інший пробив лес і дістався водоносного горизонту. Для Київщини одним із потенційних природних ресурсів відновлення Деревська називає саме лес. Ця дрібнозерниста порода здатна утримувати воду і водночас віддавати її, тому може бути основою для відновлення органічного складу перемішаних ґрунтів.
Чому руйнація ландшафтів — це важливе спостереження та для чого це нам потрібно?Головний висновок — пошкоджену вибухом землю не можна оцінювати лише за тим, чи прибрали уламки та вирівняли поверхню. Потрібно дивитися на всю систему: ґрунтові горизонти, материнські породи, підземні води, рельєф і процеси, які тривають після удару. Польові спостереження дають змогу описати спікання й грануляцію матеріалу у вирві, повне перемішування різновікових порід, утворення мікротріщин і можливий зв’язок вибухових вібрацій із прискореним руйнуванням берегових схилів. Це створює основу для точніших протоколів діагностики.

Берег Київського водосховища поблизу Нових Петрівців є доволі популярним місцем для відпочинку. Та не до всіх місць можна дістатись, оскільки через руйнацію берегів руйнуються й шляхи до пляжів. Фото: Вікторія Губарева

Берег Київського водосховища поблизу Нових Петрівців є доволі популярним місцем для відпочинку. Та не до всіх місць можна дістатись, оскільки через руйнацію берегів руйнуються й шляхи до пляжів. Фото: Вікторія Губарева

Берег Київського водосховища поблизу Нових Петрівців є доволі популярним місцем для відпочинку. Та не до всіх місць можна дістатись, оскільки через руйнацію берегів руйнуються й шляхи до пляжів. Фото: Вікторія Губарева

Берег Київського водосховища поблизу Нових Петрівців є доволі популярним місцем для відпочинку. Та не до всіх місць можна дістатись, оскільки через руйнацію берегів руйнуються й шляхи до пляжів. Фото: Вікторія Губарева

Берег Київського водосховища поблизу Нових Петрівців є доволі популярним місцем для відпочинку. Та не до всіх місць можна дістатись, оскільки через руйнацію берегів руйнуються й шляхи до пляжів. Фото: Вікторія Губарева

Берег Київського водосховища поблизу Нових Петрівців є доволі популярним місцем для відпочинку. Та не до всіх місць можна дістатись, оскільки через руйнацію берегів руйнуються й шляхи до пляжів. Фото: Вікторія Губарева

Берег Київського водосховища поблизу Нових Петрівців є доволі популярним місцем для відпочинку. Та не до всіх місць можна дістатись, оскільки через руйнацію берегів руйнуються й шляхи до пляжів. Фото: Вікторія Губарева
Запропоновані рішення поки не є готовою технологією для всіх постраждалих ландшафтів. Дослідники наголошують, що тут відмовитися від універсальних рецептів. Спочатку треба встановити, що саме сталося з конкретною ділянкою: які шари перемішалися, чи змінився рух підземних вод, чи зберігає стійкість схил і які процеси тривають після вибуху. Лише після цього можна вирішувати, чи достатньо природного відновлення і спостереження, чи потрібні інженерні роботи.
Найбільша прогалина нині — у відсутності довгострокових спостережень після втручання. Немає відповіді, як швидко відновлюється спечений матеріал, чи повертається рослинність, як змінюється біологічна активність і чи можна безпечно використовувати такі землі в сільському господарстві.
Потребує додаткового доказування і причинний зв’язок між конкретними вибухами та руйнуванням Новопетрівського розрізу. Щоб відокремити вплив вібрацій від коливань рівня води, штормів і теплих зим, потрібні інструментальні дані: сейсмічні або вібраційні вимірювання, гідрогеологічний моніторинг, точна хронологія обвалів і порівняння з подібними берегами, які зазнали меншого вибухового навантаження.

Берег Київського водосховища поблизу Нових Петрівців. Фото: Вікторія Губарева
Попри це, дослідники вже артикулюють важливе розуміння: наслідки вибуху не закінчуються в момент, коли осідає пил. Земля продовжує реагувати — тріскається, пропускає воду новими шляхами, змішується і втрачає стійкість. Тому відновлення має починатися не з екскаватора, насіння чи бетону, а з питання: що саме змінилося під нашими ногами?
Саме тому так важливо розуміти: навіть якщо на конкретній ділянці ніколи не було “прильотів”, немає вирв, це не означає, що вона неушкоджена. Кожен новий прильот, який може бути навіть за кілька десятків кілометрів, впливає на ландшафти.
Автор: Вікторія Губарева
Джерело: РУБРИКА