Глеваська громада попрощалася з хоробрим захисником України, який понад усе прагнув захистити свою родину і рідну землю. Це 45-річний Валентин Юрійович Муравський. Він здобув освіту у Львівській комерційній академії. Свій професійний шлях він пов'язав із будівництвом — справою, яку щиро любив і якій присвятив багато років життя, повідомили у громаді.

Його знали як відповідального фахівця, доброго господаря, людину, яка вміла не лише організувати роботу, а й власноруч виконати найскладніші завдання.

Для рідних, друзів і колег Валентин був надійною опорою. Добрий, щирий, безвідмовний, він завжди знаходив час, щоб допомогти тим, хто цього потребував. Людина слова і діла, чесна, принципова, із загостреним відчуттям справедливості. Він не звик мовчати, коли йшлося про правду, і завжди відкрито висловлював свою позицію.

Валентин мав багато планів на майбутнє, любив життя, мріяв про мирну, сильну та успішну Україну. Його патріотизм проявлявся не в гучних словах, а в конкретних вчинках.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації, Валентин не зміг залишитися осторонь. Попри стан здоров'я, який дозволяв не проходити військову службу, та можливість отримати бронювання як цінному і незамінному спеціалісту, він свідомо обрав інший шлях. Наполегливо відновив свої військово-облікові документи, самостійно знайшов військовий підрозділ і домігся права стати до лав Збройних Сил України.

Після проходження базової загальновійськової підготовки склав присягу на вірність українському народові. Валентин добровільно погодився взяти участь у спеціальній операції на Курському напрямку — одній з найскладніших ділянок бойових дій.

10 березня 2025 року поблизу н.п. Махновка Курської області, під час виконання бойового завдання із стримування ворога, життя бійця обірвалося. Тільки тепер вдалось повернути тіло.

Поховали мужнього воїна на кладовищі в селі Мархалівка.

Раніше «ФАКТИ» писали про загибель на фронті захисника із Закарпаття, якого рідні змогли поховати через два роки.

217

Читайте нас у Facebook