Версия для печати

Судити і нагороджувати одночасно за відсіч росіянам? Це не помилка, саме це відбувається з кіборгом Олександром Оловаренком.

У серпні 2025 року молодшому сержанту Оловаренку з позивним "Акбар" вручили "Комбатантський хрест" від Головнокомандувача ЗСУ. А вже 25 травня 2026 року Автозаводський районний суд Кременчука виписав йому нову повістку – як обвинуваченому у справі про хуліганство №524/8341/20. Наступне засідання суддя О.О. Пальчик призначила на 10 серпня.

За що судять кіборга, бойового медика, двічі пораненого ветерана з II групою інвалідності? За те, що ще у 2020 році він мав сміливість відкрито виступити проти проросійської мережі Анатолія Шарія.

18 жовтня 2020 року в центрі Кременчука Оловаренко виконував роботу СБУ та національної поліції вимагаючи прибрати з тротуару агітаційний намет Партії Шарія. У наметі, за повідомленнями місцевих медіа, поширювали газети із зображенням України без Криму. Виник конфлікт, під час якого на Оловаренка напали, а сам він отримав травму голови. Постраждав також один із шаріївських агітаторів.

А вже вночі до помешкання "Акбара" увірвалися… ні, не шаріївські тітухани, а українські поліцейські. "Акбара" затримали й оголосили підозру за частиною четвертою статті 296 Кримінального кодексу. Прокурори вимагали взяти ветерана під варту, а після рішення про домашній арешт пішли в апеляцію, намагаючись усе-таки запроторити захисника Донецького аеропорту за ґрати.

Хто ж такий Олександр Оловаренко, якого кременчуцька прокуратура переслідує вже шостий рік?

У 2014 після початку російської агресії добровольцем пішов захищати Україну. Разом із побратимами створив 8-му окрему автомобільно-санітарну роту і вирушив не в Іловайськ. Під обстрілами вивозив поранених і загиблих, рятував людей у польовому шпиталі в Тоненькому.

Після Іловайська був Донецький аеропорт. 9 листопада 2014 року Оловаренко разом з Антоном Ляховим добровільно вирушив до ДАП, щоб евакуювати пораненого військового та тіло загиблого захисника. Завдання вони виконали. Так Оловаренко став одним із тих, кого Україна назвала кіборгами.

У лютому 2022 року він знову не сховався за інвалідністю чи старими заслугами. Пішов воювати у складі 67-ї окремої механізованої бригади, був командиром відділення, бився у Пісках, Авдіївці та Бахмуті.

1 травня 2023 року під час вуличних боїв у Бахмуті отримав тяжкі поранення обох ніг і перебиту пахову артерію. Переніс численні операції, три з половиною місяці не міг навіть сидіти, знову вчився пересуватися.

Сьогодні він має II групу інвалідності та дві бойові рани.

Титанова пластина в нозі Акбара довша за пам’ять очільників держави, які так багато обіцяли захисникам, але попри це – він дійсно незламна людина – на відміну від тих, хто так любить піаритися на "незламності".

І ось цю людину на п’ятому році повномасштабної війни продовжують "доганяти" кременчуцькі прокурори й судді за конфлікт із людьми Шарія.

Нагадаю, що Шарія український суд у 2025 році заочно засудив до 15 років ув’язнення за державну зраду. Апеляція залишила цей вирок без змін. Його партія заборонена. Держава офіційно визнала те, що Оловаренко говорив і робив іще у 2020 році: не "опозиційний блогер" і "свобода волевиявлення", а агентурна ворожа мережа, рот ФСБ.

Але Шарій переховується за кордоном, і влада досі не спромоглася на екстрадицію, тоді як кіборг із понівеченими на війні ногами повинен ходити до кременчуцького суду. Зраднику – Європа. Ветерану – повістка. Ось так справедливість працює в Україні, я нічого не переплутав, пане генпрокурор Кравченко?

Тепер до питання хто за цим стоїть. Хто і навіщо шостий рік не дає цій справі померти?

Кременчук давно був вотчиною лідера ОПЗЖ та поплічника Медведчука – Юрія Бойко, який розбудовував тут свою політичну інфраструктуру. Ще у 2018 році тут відкрили його громадську приймальню, а у червні 2020-го Бойко вчергове приїздив до міста без публічного анонсу.

Поруч бачимо й родину Кацуб, представники якої працювали у "Нафтогазі" за часів Януковича та фігурували в історії з так званими "вишками Бойка". Рух ЧЕСНО встановив, що у 2019 році майже 83% фінансування Партії Шарія – 5,1 мільйона гривень – надійшло від жителів Харкова та області, частина яких була пов’язана з бізнес-орбітою Кацуб. Харківський осередок партії очолювала Наталія Гордієнко – колишня дружина Володимира Кацуби та мати Сергія й Олександра Кацуб. Вона сама говорила, що давно і близько знає Шарія, а той дружить з її сином.

Хто там кому дзвонив, і просив "доганяти" кіборга має встановлювати слідство СБУ. А ми бачимо рахунок на табло: кременчуцька прокуратура та суди об’єктивно працюють саме в інтересах Шарія: його людей захищають, а людину, яка виступила проти них, роками тримають у статусі обвинуваченого. Бачимо, що кременчуцькі суди і прокуратура працюють як відділ помсти партії Шарія та сервіс для переслідування українських ветеранів.

10 серпня на лаві підсудних формально сидітиме Олександр Оловаренко. Насправді ж перед суспільством складатимуть іспит Автозаводський районний суд, кременчуцькі прокурори та вся українська держава.

Бо якщо на п’ятому році великої війни держава продовжує судити кіборга за спротив росіянам, то питання вже не до "Акбара", а до цієї держави.

Олександр Аронець, військовослужбовець бригади "Любарт" корпусу "Азов", громадський діяч, правозахисник, засновник БФ "Нащадки Сагайдачного"; сторінка автора у фейсбук

Фото надані автором

«Аргумент»

На цю тему:

• Як колишні члени ОПЗЖ висмоктують гроші з Полтавщини під прикриттям аніме-блогерки та масажного салону
• Корумповану Полтавську обласну МСЕК приєднали до корумпованої обласної лікарні рішенням корумпованої Полтавської обласної ради
• Вкрадена Полтавщина