Версия для печати

 У ніч проти 1 серпня Росія знову атакувала Київ балістичними ракетами. Вибухи лунали майже одночасно з сигналом повітряної тривоги. Через це багато людей не встигли до укриття. Унаслідок атаки тієї ночі загинули девʼятеро людей, семеро з них — на вулиці дорогою до сховища, що знаходиться в менш ніж 50 метрах від будинку.

Від обстрілу до обстрілу мешканці столиці скаржаться на стан і доступність укриттів, зазначає СУСПІЛЬНЕ. Наприклад, у передостанню атаку в ніч на 30 червня станції метро, які працюють як укриття, були переповнені. У Київському метрополітені повідомили, що тієї ночі в підземці перебували понад 56 тисяч людей. Ці люди скаржилися, що дехто використовує для ночівлі в метро намети, які займають значний простір. Поліція та працівники метрополітену попереджали багатьох мешканців столиці, що спускатися на деякі станції нема сенсу, оскільки там уже не лишилось місця.

56 тисяч людей — це трохи більше одного відсотка від загальної кількості мешканців столиці. Решта 99% під час масованих обстрілів місця шукають укриття в паркінгах, ночують у підвалах, сидять у підземних переходах — або просто нікуди не йдуть, укриваючись за двома стінами коридорів чи у ванній. 

Читайте також: Замість того, щоб закупити для укриттів меблі, вентиляцію або питну воду, чиновники купили барабани та овочерізки

Що з укриттями в Києві й чи здатна столиця захистити містян від обстрілів — у матеріалі Суспільного. 

Згідно з відповіддю КМДА на запит Суспільного, станом на червень 2026 року в Києві на офіційному обліку числилось понад 4300 захисних споруд. Невелику частину з них кваліфіковано як сховища — це найнадійніші споруди. Здебільшого це станції метро.

Під час передостанньої ракетної атаки 46 станцій працювали як укриття, там перебували 56 тисяч людей. Це не пікова кількість: 10 жовтня 2022 року на станціях метро одночасно перебували майже 70 тисяч людей. Інфраструктура метрополітену розрахована на ще більшу кількість осіб, але точну цифру у відомстві не називають, оскільки це службова інформація.

Більшість же укриттів у Києві — це споруди подвійного призначення, тобто паркінги, підвали та інші приміщення, які в мирний час використовуються бізнесом, або для соціальних потреб. Також це найпростіші укриття, тобто інші приміщення під землею, які можуть захистити виключно від уламків, а не прямого попадання, наприклад, балістичної ракети. 

30 липня премʼєр-міністр Сергій Корецький оголосив, що в Україні, у тому числі в Києві, перевірять усі укриття та доступ до них. Від початку 2026 року Департамент муніципальної безпеки КМДА цим займається: станом на 10 липня його фахівці провели більше 600 перевірок санітарного, технічного стану укриттів і сховищ, а також доступу до них.

Читайте також:  «Пішло все в сраку, йдемо в укриття». Проблему з укриттями в столиці так і не вирішили 

Як повідомляли тоді в КМДА, перевірки виявили брак місць для сидіння в таких укриттях, відсутність електрики та освітлення, неналежний стан укриттів. А частина укриттів виявилася замкненою. Переважно це стосується споруд подвійного призначення, орендованих під приватні потреби — наприклад, кафе, салонів краси, ресторанів. Орендарі цих приміщень зобовʼязані пускати людей під час тривоги, але по факту цього не відбувається.

Мешканці під час обстрілу ховаються в підземному паркінгу у Києві, 6 липня 2026 року. REUTERS/Valentyn Ogirenko

У КМДА Суспільному повідомили: там виступають за те, щоб виселяти з приміщень орендарів, які не пускають людей в укриття. Але для цього потрібен спеціальний закон. 

Профільний комітет Верховної Ради у цьому напрямку — комітет із питань екологічної політики та природокористування, оскільки до його задач входять питання техногенної безпеки, надзвичайних ситуацій та цивільного захисту. Голова комітету, народний депутат Олег Бондаренко в коментарі Суспільному каже, що такий закон вже існує.

— Якщо ці приміщення відповідають вимогам захисної споруди подвійного призначення, якщо вони були інвентаризовані як захисні споруди подвійного призначення, внесені до реєстру й поставлені на облік ДСНС України — на них автоматично поширюються вимоги, які є до захисних споруд в нашій країні, — запевняє Бондаренко. — Тобто необхідність, у випадку тривоги, надати повний доступ усім категоріям населення. За ненадання такої можливості, за відсутність належних комунікацій (відкритих входів) чи специфічного наповнення захисних споруд — є адміністративна та кримінальна відповідальність. Минулого року ця норма з'явилась у результаті змін Кодексу про адміністративні правопорушення й Кримінального. 

Реалізовували цю ініціативу не з подачі київської міської влади, каже депутат, а через співпрацю з ДСНС України і МВС України. Від київської міської влади ні до комітету, ні до Бондаренка звернень щодо цього не було.

Перед тим, як переходити до покарань, варто спробувати домовитись із бізнесом, каже голова комітету. Столична влада, на його думку, не зробила й цього.

— В умовах децентралізації, в умовах захисту добросовісного бізнесу ми далеко не все можемо зробити через примус, — говорить Олег Бондаренко. — Ну і, власне, це й не потрібно. Мають бути легальні механізми взаємодії. Коли міська влада погоджує відведення земельної ділянки чи початок робіт, або співпрацює з тим чи іншим бізнесом [...], не треба відкладати питання захисних споруд на останній момент.

Читайте також:  Чому більшість жителів столиці не ходять в укриття під час ракетно-дронових атак рашистів - бомбосховищ немає або вони далеко

Люди ховаються у підземних гаражах в одному із житлових районів Києва, 24 травня 2026 року. AP/Evgeniy Maloletka

Невідомо. У 2025 році районам передбачили 483 мільйонів гривень на будівництво 500 мобільних укриттів. Райдержадміністрації повернули 453 мільйони, тобто майже всю суму — та й рештою, як ідеться у відповіді на запит Суспільного, не скористалися. На 2026 рік бюджетні запити на мобільні укриття взагалі не подавалися.

Зараз у Києві є лише одне мобільне укриття — в Деснянському районі на вулиці Мілютенка, 19. Його передали на умовах безоплатного тимчасового користування майном ТОВ «КОВАЛЬСЬКА БЕТОН».

Чому місто вирішило не будувати мобільні укриття? Щоб дізнатись це, Суспільне звернулось до КМДА за коментарем, але на момент публікації матеріалу відповіді не отримало. 

1 серпня в коментарі Суспільному мер Києва Віталій Кличко питання мобільних укриттів прокоментував так: «Якщо в цьому мікрорайоні нема укриттів біля будинку, то такі укриття будуть встановлені. На це ми виділили кошти. І питання до районних адміністрацій — максимально швидко ці кошти реалізувати, встановити мобільне укриття. [...]

Якщо районні адміністрації не виконують свої обов'язки, то повинні знаходити тих людей, які будуть ці обов'язки виконувати. Але, на жаль, зробили таку конструкцію, де мер міста навіть догану голові району не може надати. Гроші є. Колегія проходила, де я поставив питання відносно реалізації коштів максимально швидко. Тобто, всі складові є. Потрібні виключно організаторські здібності тих людей, які за це відповідають».

Однак лише рік тому в КМДА називали геть іншу причину відсутності в Києві мобільних укриттів. У 2025 році директор Департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук офіційно повідомляв, що місто не має права вводити мобільні укриття в експлуатацію, оскільки не існує відповідних нормативів. Відповідно, що недоцільно витрачати бюджетні кошти на те, що не можна буде внести до фонду захисних споруд чи навіть офіційно позначити як укриття.

«Фактично за бюджетні кошти мобільне укриття можна придбати й встановити, але воно не буде офіційно введене в експлуатацію, не отримає статусу захисної споруди і не буде внесене до відповідного міського фонду. На ньому не можна навіть написати слово «Укриття». І, на жаль, вже є такі приклади, — говорив Ткачук у 2025 році. — Це проблема не лише столиці. В окремих містах уже відкриті кримінальні провадження через встановлення подібних об'єктів. Тому стверджувати, що Київ нічого не робив — це маніпуляція».

Читайте також:  Рятуйтесь якось самі. Укриттів в столиці стає менше, влада на проблему схоже "забила"

Жінки в укритті у підвалі житлового будинку під час повітряної тривоги через балістичний ракетний обстріл Києва, 1 серпня 2026 року. AP/Vasilisa Stepanenko

Якщо коротко, то відповідь — так. У 2024 році у Києві розпочалося будівництво підземних споруд з властивостями протирадіаційного укриття. Їх будують на територіях шкіл та дитячих садочків, де досі не було ніяких укриттів. Загалом планують сховища для 44 закладів освіти— втім, за два роки їх побудували для дев'яти. Вони можуть приймати не лише учнів, а й усіх мешканців під час тривоги. Однак не всі з добудованих укриттів наразі відкрилися.

Читайте також: Печерний рівень компетенції: КМДА і МОН не мають даних, скільки шкіл і садків обладнанні укриттями на випадок ядерки

Так, укриття під стадіоном ліцею №197 у Святошинському районі будували з початку 2024 року. Планується, що воно вміщатиме до 1280 осіб. Споруда вже готова, протягом навчального року туди ходять учні. Але місцеві мешканці скаржаться, що потрапити під час тривоги у нове укриття вони не можуть, бо офіційно його досі не здано в експлуатацію.

— Ми хотіли б ним користуватися, хоча б щоб мати шанс на виживання, — каже Суспільному місцева мешканка Віра Мілевська. — Рік тому ракета впала за 20 метрів від цього укриття. У будинку тоді загинула 31 людина. У мене й сусідів повибивало вікна. Альтернатива, яку нам пропонують — старий підвал під школою, де під час проведення сусіднього будівництва пішли тріщини на стінах. Це не укриття — це буде братська могила. 

Віра, як і інші мешканці, зверталась на гарячу лінію 1551, до Святошинської РДА та голови району. Відповідь скрізь однакова: нове укриття не здано в експлуатацію через «проєктні зміни». Які саме — ніхто не пояснює, хоча роботи там давно не ведуться.

З девʼяти ПРУ, які наразі побудовані в Києві, в експлуатацію здали лише три. Про це виданню LB.ua повідомили в районних управліннях освіти міста Києва. 

— «Ми побудували це за ваші гроші — а користуватися ви ним не будете». Так це виглядає, — підсумовує ситуацію Віра.

Люди сплять на одній із столичних станцій метро під час нічного ракетного удару по Києву, 7 лютого 2026 року. REUTERS/Alina Smutko

—

Анастасія Іванців, опубліковано у виданні СУСПІЛЬНЕ

Читайте також: 

• Вже третій рік війни на Київ летять ракети, а столичні школи й досі не мають власних укриттів
• Хто знищує столицю. Архітектурні пам'ятки vs. забудовники: як захистити історичні будівлі Києва
• Забудовники проти історичного Києва: диверсія із садибою Зеленських показова
• Забудовники вбивають ріку Ірпінь, рятуючи висотки від підтоплення; влада злочинно бездіє
• Київський містозабудовний схематоз: махінації з островом Оболонський
• Безвідповідальна поліція, продажні суди та міська влада, в результаті - хаотична забудова Києва
• "Совок" при відбудові України. Що змінити в підходах та який досвід можна запозичити в Польщі
• Никольская Слободка – адский «Дубай» на берегу Днепра
•  Бетонный «Світлопарк». Квартиры «почти на Печерске», но между ТЭЦ и цементным заводом
• Гетто Киев: как жить не надо