Версия для печати

ЄС продовжив захист до 2028-го, але закрив «лазівку» для нових хлопців. Тепер у німецьких пивних замість «як пройти в соціал» головним питання буде «поясни за довідку з ТЦК». Безкоштовний проїзний закінчився

Поки у Чехії та Німеччині повідомляли про зростання кількості українських чоловіків, Європейський союз ухвалив рішення обмежити надання тимчасового захисту для військовозобов’язаних. Нові правила набули чинності з 5 серпня 2026 року.

Німецький політолог і дослідник міграції Дітріх Тренгардт вважає, що це рішення може послабити суспільну критику, пов’язану з тим, що одні українці ризикують життям на війні, тоді як інші перебувають у безпеці за кордоном. Водночас, припускає він, чоловікам, які вже живуть у країнах Євросоюзу, доведеться частіше пояснювати, чому вони за кордоном, чи працюють і чи отримують соціальну допомогу. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає все, що відомо про нові правила.

4 серпня в Офіційному журналі ЄС опублікували рішення Ради Європейського союзу про продовження тимчасового захисту для українців ще на один рік – до 4 березня 2028-го.

Водночас новоприбулі військовозобов’язані українці зможуть отримати тимчасовий захист, якщо підтвердять законність свого виїзду з України. Зокрема, відміткою в паспорті про законний перетин кордону, документом у паперовій чи електронній формі, який підтверджує звільнення від військового обов’язку. На українців, які вже мають тимчасовий захист у ЄС, ці зміни не поширюються.

Українсько-польський кордон, 2025 рік

Такі зміни Рада ЄС обґрунтовувала необхідністю одночасно захищати українців, які виїхали через війну, і враховувати потребу України забезпечувати власну оборону. Там наголошували, що механізм тимчасового захисту має враховувати «легітимні потреби України» та не перешкоджати її здатності захищатися від російської агресії.

Раніше в Раді ЄС повідомляли, що нові правила набудуть чинності наступного дня після їхньої публікації в Офіційному журналі. Відтак вони почали діяти 5 серпня 2026 року. Це також підтвердили в Міністерстві внутрішніх справ Чехії, де вже заявили про обмеження.

Читайте також: Університети й коледжі стали схованкою для ухилянтів

36-річний Андрій (ім’я змінено на його прохання – ред.) родом з окупованої частини Херсонщини, однак певний час жив в Одесі. Чоловік розповідає, що прихисток у Німеччині знайшов у липні 2024 року. На яких підставах виїхав з України, він не уточнює.

«Залишатися жити було небезпечно, і я не мав можливості працювати та заробляти. Вийти на вулицю, в магазин було небезпечно, тому що представники ТЦК сторожували за кожним кутком. Мене дуже непокоїла загальна ситуація в країні, постійні новини про війну та пов’язані з нею ризики. Саме через це я вирішив виїхати й шукати безпечне місце для життя».

Упродовж року, розповідає Андрій, відвідував інтеграційні курси. Уже п’ять місяців він працює на заводі й, за його словами, не отримує соціальної допомоги.

Прихисток для українських біженців у Німеччині, 2 березня 2023 року

«Я намагаюся інтегруватися: працюю, спілкуюся з людьми та дотримуюся німецьких законів і правил».

Андрій переконаний, що право на тимчасовий захист не має залежати від статі чи віку людини, а рішення щодо можливих обмежень мають ухвалюватися з урахуванням індивідуальних обставини. 

«З одного боку, я розумію, що Україна потребує людей для свого захисту. З іншого – тимчасовий захист у Німеччині запровадили для того, щоб люди могли перебувати в безпеці, поки триває війна. Я розумію, що в Україні бракує військових, але для мене це складне питання. Я поважаю людей, які захищають Україну, але також розумію, що не кожна людина може просто повернутися без урахування особистої ситуації».

Андрій вважає, що українці за кордоном також можуть допомагати військовим та їхнім родинам, і для цього не обов’язково повертатися в Україну.

Німецький політолог і соціолог Дітріх Тренгардт, який досліджує міграційні процеси та інтеграцію біженців у Європі, припускає, що нові обмеження можуть послабити суспільну критику. Вона пов’язана з тим, що одні українці ризикують життям на війні, тоді як інші перебувають у безпеці за кордоном. За його словами, у суспільному сприйнятті українські біженці знову частіше асоціюватимуться з жінками та дітьми, які потребують захисту.

Прихисток для українських біженців у Німеччині, 2 березня 2023 року

«Для чоловіків, яких уже прийняли, юридично нічого не змінюється. Однак у суспільстві їм, можливо, частіше доведеться пояснювати, чому вони перебувають, до прикладу, у Німеччині. На ставлення до них також може впливати те, чи знайшли вони роботу».

За словами Тренгардта, найбільша суспільна критика може бути спрямована на українських чоловіків, які отримують соціальну допомогу, оскільки саме питання виплат біженцям часто стає предметом дискусій.

«Для жінок, дітей і літніх людей з України, яких уже прийняли, я взагалі не бачу жодних змін, також щодо суспільного прийняття. Я радше припускаю, що прийом (біженців – ред.) загалом стане більш переконливим і набуде більшої довіри».

На початку червня міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт підтримав ідею припинити автоматичне надання тимчасового захисту новоприбулим українським чоловікам. Свою позицію він пояснив зростанням кількості військовозобов’язаних чоловіків з України, які прибувають до ЄС.

За даними Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF), які наводить видання RND, станом на 30 травня в Німеччині перебували 1 мільйон 349 тисяч воєнних мігрантів з України. Із них 365 тисяч – чоловіки віком від 18 до 63 років. Для порівняння: станом на 8 березня 2025-го в ФРН перебували 1 мільйон 254 тисячі українців, серед яких було 298 тисяч чоловіків.

Таким чином із приблизно 95 тисяч воєнних мігрантів з України, які прибули трохи більше ніж за рік, близько 60% становлять чоловіки, зазначає RND. Видання також припускає, що таке зростання може бути частково пов’язане з рішенням української влади, ухваленим у серпні 2025 року, дозволити виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.

Читайте також: Від чатів у Telegram до радикального терору або чому ворог намагається підмінити образ окупанта постаттю військового ТЦК

Українсько-польський кордон, 2025 рік

Добріндт зазначив, що замість автоматичного надання тимчасового захисту українські чоловіки віком від 23 до 60 років могли б проходити звичайну індивідуальну процедуру розгляду заяви про надання притулку, як це відбувалося із сирійськими біженцями.

В інтерв’ю Welt у липні Добріндт також заявив: «Втеча від військового обов’язку не є підставою для надання притулку». За його словами, якщо чоловік не матиме права ні на автоматичний тимчасовий захист, ні на отримання притулку, логічним наслідком буде обов’язок залишити ФРН та повернутися до України.

На початку липня посол України у Німеччині Олексій Макеєв в інтерв’ю «Укрінформу» прокоментував заяву Володимира Зеленського про те, що питанням повернення чоловіків мобілізаційного віку, багато з яких виїхали з України незаконно, мають займатися відповідні служби обох країн. За словами дипломата, він поки не готовий розкривати можливі механізми такого повернення, оскільки «вони якраз обговорюються в межах робочої групи».

Українсько-польський кордон, 2025 рік

За словами речника Міністерства внутрішніх справ Чехії Адама Резлера, країна підтримує рішення ЄС щодо обмеження тимчасового захисту для військовозобов’язаних українців, адже, на його думку, «це рішення зменшить кількість новоприбулих і може сприяти зменшенню тиску на чеські потужності». Чехія нині приймає найбільшу кількість біженців з України на душу населення серед країн Європейського союзу.

24 липня в коментарі виданню Novinky.cz Резлер повідомив, що за останній місяць до Чехії прибуло 3 675 чоловіків з України. Із них 1 676 – віком від 18 до 65 років, що становить майже 46%. Загалом, за даними видання, у країні перебувають понад 130 тисяч українських чоловіків цієї вікової категорії. Загальна кількість воєнних мігрантів з України в Чехії становить понад 393 тисячі осіб.

Водночас речник МВС зазначив, що Чехія не очікує масового переїзду українських біженців з інших держав-членів. За словами Резлера, особа, яка вже має тимчасовий захист в одній країні, не може його отримати в іншій.

Читайте також: Банда з Кременчука влаштовувала втечу військових у СЗЧ і чекали «руського міра»

Українсько-польський кордон, 2025 рік

Польща також підтримала обмеження щодо надання тимчасового захисту для військовозобов’язаних українців. Водночас, за словами заступника міністра внутрішніх справ Мацея Душчика, нові правила суттєво не вплинуть на ситуацію в країні, оскільки Польща раніше скасувала спеціальний закон, який регулює допомогу українським біженцям.

Як пише видання Rzeczpospolitej з посиланням на Управління у справах іноземців Польщі, за перші п’ять місяців 2026 року українці подали 992 заяви на отримання тимчасового захисту. Із них 550 – від чоловіків призовного віку. Позитивне рішення ухвалили лише щодо 78 заявників, серед яких було вісім дорослих чоловіків.

Читайте також: Суд зобов’язав Львівську ОВА, яка сприяла втечі сина Портнова, розкрити прізвища ухилянтів, які виїхали з країни через систему «Шлях»

У Норвегії новоприбулі українські чоловіки віком від 18 до 60 років, за окремими винятками, вже не отримували тимчасового захисту. Таке рішення уряд країни ухвалив у березні 2026-го. За словами міністерки юстиції та громадської безпеки Астрі Аас-Хансен, із осені 2025 року до країни прибуло «забагато переселенців, особливо молодих чоловіків». Водночас новоприбулі чоловіки з України можуть звернутися із заявою про надання притулку за загальною процедурою, зазначила посадовиця.

—

Оксана Кривіцька, опубліковано у виданні Радіо Свобода

Читайте також: 

• Корупційний «Шлях» за кордон
• Поліція затримала військового ТЦК, він торгував довідками для ухилянтів
• Тисячі осіб виїхали з України через хабарі, посадовці будуть відповідати − Зеленський
• Сцикопіхота. Ідентифіковано 2248 чоловіків, які втекли з України через систему «Шлях», і тих, хто їм допомагав
• ДБР розслідує 260 справ щодо ВЛК і військкоматів, 35 осіб уже обвинувачені. Командування ЗСУ роками не бачило цього свавілля?
• Мобілізація: комунікаційна катастрофа. Зеленський повів себе негідно