Версия для печати

Гучні кадрові призначення та не менш гучні відставки в українському політикумі давно стали звичною справою, але історія навколо колишньої віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та експосолки України в США Ольги Стефанішиної вийшла далеко за межі рядового процесуального конфлікту.

Повернення дипломатки до Києва швидко перетворилося на справжній детектив із затриманнями, підозрами від антикорупційних органів та публічним розкриттям закулісних домовленостей, які роками впливали на формування ключових державних інституцій.

Ще не встигло охолонути крісло в українському посольстві у Вашингтоні після офіційного звільнення Стефанішиної, як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) вручили їй підозру. Ішлося про незаконне збагачення на вражаючу суму — 13,9 мільйона гривень, а також про проблеми з недостовірним декларуванням.

Для багатьох спостерігачів це призначення взагалі виглядало від початку дивно: закиди щодо корупційних ризиків лунали ще до її відрядження за океан, проте політичне рішення відправити посадовицю репрезентувати країну перед головним стратегічним партнером все ж було ухвалене.

Тепер дипломатичну естафету та роль містка у спілкуванні з адміністрацією у Вашингтоні та американськими партіями змушена перебирати перша віцепрем'єрка Юлія Свириденко. Втім, як подейкують у політичних кулуарах, і навколо її фігури вже виникають запитання. Приводом для обговорень стали мільйонні гонорари від Київської школи економіки (KSE) за викладацьку діяльність — понад 3,1 млн грн за 2024 рік та понад 3,2 млн грн за 2025 рік, що викликає логічний подив у експертів, зважаючи на колосальне щоденне навантаження урядовця її рівня.

Читайте також: Матір віцепрем’єр-міністерки Стефанішиної купила квартиру в елітному ЖК вчетверо дешевше, ніж на ринку – hromadske

Сама Ольга Стефанішина у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) намагається тримати фасад упевненості. За її словами, весь цей процес — лише «буря у склянці води», а будь-які дії правоохоронців є просто процесуальною рутиною, яка не доводить провини. Вона запевнила, що повернулася до України свідомо, тікати не збирається і планує доводити свою правоту в суді.

Водночас колишня посадовиця скаржиться на фінансові труднощі: за її словами, сума застави, яку вимагає обвинувачення, є непідйомною. «Я не можу забезпечити внесення застави власними коштами в запропонованому обсязі, а навіть якщо знайду таку можливість, не зможу тоді забезпечити життя своєї родини», — бідкалася вона в залі суду, додаючи, що після засідань прагне просто «залишатися мамою, політиком і гідною людиною».

Читайте також: Круговерть корупції: арештовані активи віддають людям віцепремʼєрки Стефанішиної яка й досі підсудна у ВАКС

Попри намагання підозрюваної звести все до банальної суперечки про квартиру, найцікавіше розгорнулося безпосередньо під час засідання ВАКС з обрання їй запобіжного заходу. Прокурори САП зачитали матеріали зафіксованого листування між Стефанішиною та керівником її служби Олександром Буханевичем. Ці розшифровки фактично оголили механіку того, як урядовці намагалися контролювати хід конкурсу на посаду голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) через лояльних членів комісії.

З матеріалів слідства випливає, що Буханевич прямо звертався до віцепрем’єрки за «інструкціями та порадами» перед засіданнями конкурсної комісії, аби «бути корисним і не підвести». У відповідь йшли чіткі вказівки щодо того, кого з кандидатів варто підтримувати, а кого — зрізати на етапі оцінювання.

Справжнім фаворитом влади був поточний заступник голови НАЗК Сергій Гупяк, який раніше працював у ДБР. Сформований чиновниками «пріоритетний список» включав також нинішнього очільника НАЗК Віктора Павлущика, керівника департаменту Міноборони Ярослава Степаняна та члена ВККС Віталія Гацелюка.

Особливо показовим виявився епізод із дискредитацією «небажаних» кандидатів, зокрема керівника підрозділу детективів НАБУ Михайла Скомарова. У перехоплених повідомленнях невідомі особи бідкалися, що його бачення розвитку органу «вибивається зі схеми», а есе написане занадто якісно.

«Скомарову явно не варто 30 балів ставити. Йому взагалі треба постаратись якомога менше поставити», — йшлося у вказівках, після чого членкині комісії доводилося буквально виправдовуватися за те, що вона поставила високу оцінку, і питати, чи можна перевірити роботу повторно, щоб штучно занизити бал.

Окрім заніження оцінок сильним незалежним кандидатам, лояльні члени комісії буквально протягували узгоджених осіб. Коли один із кандидатів потрапив під загрозу вильоту, представниці за урядовою квотою переконували інших, що «з усіх сил доводять, що треба пропустити». А після успішного проходження потрібного пулу кандидатів у наступний раунд у листуванні лунала щира радість:

«Ух, протягнули трьох у фінал, це було нелегко». Більше того, чиновники відверто ботали пропозицій щодо відкритого обговорення фіналістів, зазначаючи, що треба «воювати до останнього», аби не допустити прозорої дискусії, яка могла б зламати підготовлений сценарій.

Читайте також: Потужні корупціонери Зеленського 

Як з'ясувалося під час судових слухань, апетити щодо впливу на антикорупційний блок не обмежувалися лише НАЗК. У матеріалах справи спливли епізоди, які свідчать, що ще за часів свого віцепрем’єрства Ольга Стефанішина могла активно лобіювати на посаду директора НАБУ Павла Кириленка — колишнього голову Донецької ОВА, який нині очолює Антимонопольний комітет України (АМКУ).

Ця деталь викликала неабиякий резонанс у журналістському середовищі. На цей нюанс звернув увагу журналіст-розслідувач Георгій Шабаєв. Ситуація дійсно виглядає вкрай іронічно, адже сьогодні самого Павла Кириленка судять у тому ж таки ВАКС за підозрою у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні на суму понад 70 мільйонів гривень. Справа проти очільника АМКУ розслідувалася саме на основі журналістського розслідування і зараз перебуває на фінальній стадії.

Спроба протягнути на посаду головного антикорупційного детектива країни людину, яка, за версією слідства, вже тоді обростала елітною нерухомістю та майном, що в рази перевищували її офіційні доходи, чудово ілюструє глибину кадрової кризи. Якби цей сценарій реалізувався, новий очільник НАБУ міг би вивчати практику притягнення до відповідальності за корупцію... буквально на власному досвіді, перебуваючи на лаві підсудних.

Читайте також: Підсудна міністерка юстиції Ольга Стефанішина: хто проголосував і як її захищають?

Оприлюднені деталі судового засідання дали черговий привід для жорсткої критики з боку громадського сектору. Як зазначають у Центрі протидії корупції, представлена прокурорами картина листування чітко розкриває механіку дій ручних членів комісій, які відпрацьовують політичні завдання. Саме через такі епізоди стає зрозуміло, чому владна верхівка з таким супротивом сприймає ідею надання вирішального голосу міжнародним експертам під час проведення відборів на ключові державні посади.

Коли у конкурсних комісіях переважає голос незалежних міжнародників, ручні схеми узгоджень, таємних інструкцій та штучного заниження балів просто перестають працювати. Яскравим прикладом того, як прозора процедура дає результат, стало призначення Олександра Цивінського на посаду керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ) — там зламати конкурс політичним тиском не вдалося саме завдяки позиції міжнародних представників.

Натомість ситуація з реформуванням Державного бюро розслідувань (ДБР) демонструє зворотний бік медалі. Процес перебудови бюро свідомо затягується, адже відсутність незалежного конкурсу дозволяє зберегти повний політичний контроль над правоохоронним органом, призначаючи на керівні посади зручних і лояльних виконавців. Історія Стефанішиної — це лише один із епізодів великої боротьби за те, чим буде українська антикорупційна система: дієвим щитом держави чи зручним інструментом у руках чиновників.

—

Світлана Гринько для «Аргумент»

Читайте також: 

• Мережева корупція в Україні: прихована загроза суспільству
• Корумпована держава: нібито арештований "Гулівер" повернувся під контроль ексвласника
• Віцепрем'єр Стефанишина і Татаров з ОП: які чиновники виплили у справі про рекордний хабар Микитася
• Що розповів Микитась про Татарова і Стефанішину
• Імітація слідства, суду та розшуку Віктора Медведчука і його активів: що відбувається зі справами "головного зрадника" та що брешуть в ОГП
• В АРМА є тіньовий "куратор", агентство перетворилося в осередок бандитизму
• Часи ОПГ Януковича повертаються. "Смотрящі" Єрмака/Татарова вже повсюди
• Як Єрмак та Ко намагаються зламати чергову інституцію - тепер це АРМА